Літо минає, а я ще нікуди не їздив. Тому вирішили з подругою поїхати у Вінницю. Добирались поїздом зі Львова, поїзд нічний і душний. Проїзд у дві сторони 250 грн. Приїхали десь о 7 ранку. На вокзалі купили карту міста, знайшли трамвайну зупинку і поїхали гуляти. Скажу одразу – усі пересування містом були на трамваї, і це того варто.
До першої екскурсії часу було багато (початок о 9 ранку). Тому вирішили просто погуляти містом. Вийшли ми з травмаю на зупинці “Театральна” та потопали шукати Вінницьку вежу.
Вінницька вежа або водонапірна башня. Кому цікаво для чого, ким і коли була збудована – читайте опис в wiki. З однієї сторони башні знаходиться музей, а з другої – туристичний центр. Звичайно, о 7 ранку усе було закрито.
Погуляли, покрутились, пофоткали і пішли далі. Пішли вниз вулицею “Соборна” до мосту, сіли на трамвай та поїхали на екскурсію у трамвайне депо.
Це була наша перша екскурсія. У будні дні екскурсії проводять безкоштовно, а оскільки ми приїхали у середу – переконались у цьому. Хоча “на чай” екскурсоводу ми залишили. Екскурсії проводять по запису.
На фото перший трамвай у Вінниці, біля нього і починається екскурсія.
Це зараз водій сидить, а колись стояв цілий день. Зимою ще й мерз, бо дверей перші трамваї не мали. Зате мали 2 класи. Біля водія – стоячі місця, дешевші, а у вагоні – сидячі і дорожчі.
Сам музей знаходиться у діючому трамвайному депо. Ви почуєте розповідь про історію розвитку трамваїв у Вінниці, побачите лінійку трамваїв за різні роки, та посидите у кабіні справжнього трамваю. А ще покажуть ремонтний та миючий цехи.
Зараз у Вінниці іздять трамваї 60-х років, подаровані Швейцарією. Це близько 120 трамваїв. І повірте мені, вони не виглядають на трамваї 60-х років. За рівнем комфорту нічим не поступаються Львівському електрону + є безкоштовний wifi. Вартість проїзду всього 2 грн, інтервал руху – 4-5 хв. Трамвайний транспорт повністю окупає себе, а зарплати водіїв одні з найвищих в Україні.
Далі нас чекала екскурсія у музей повітряних сил.
Нам дуже пощастило потрапити до цього музею, адже в музей пускають лише по запису і тільки туристичні групи.
Саме у цей день музейники чекали на групу дітей. Ми теж діти 🙂 і теж любимо військову техніку, змішались з малявками і пішли дивитись. Вхідний квиток + екскурсовод обійшовся нам у 25 грн/ос.
На території музею ви побачите військові літаки різних класів, протиповітряні комплекси, гвинтокрили. Був навіть “Бук” та космічна капсула. Усі експонати колись були діючими, а зараз доживають старість у музеї.
Ось ця “дура” важить 9 тонн, і це найбільша авіаційна бомба. Використовують такі бомби для ураження заводів, мостів, складів.
Ракета середньої дальності.
Знаєте чому літаки так дивно називають? МІГ, ЯК, ІЛ, СУ? Назви беруться з перших букв прізвищь конструкторів. Наприклад: МІГ – Мікаян та Гуревич
Враження від музею позитивні, усім раджу його відвідати. Дуже приємні екскурсоводи, цікаво розповідали. Хоч екскурсія і була націлена на дітей, задоволення ми отримали.
Після музею ми пішли шукати напис “i love vinnitsa” та погуляли парком.
Наступна наша зупинка “музей автофотомотоішекупаслів” або просто “музей хламу”
Вхід платний – 20 грн. За ці гроші вам дозволять рухати експонати, у деякі навіть сідати.
На фото музей виглядає краще ніж є насправді. Якщо маєте вільний час – іти можна, у іншому випадку я б задумався.
Часу до початку шоу на фонтані у нас залишилось багато (усі екскурсії тривали десь до 15.00) і ми пішли на річку. Йшли повз фонтан, фабрику рошен, авторинок, або щось таке. Йшли довго, подруга нила (привіт, я знаю ти це прочитаєш). Нарешті дійшли до…. зеленої води. Розвернулись і пішли пити каву. Посиділи на лавочці, погодували бродячих псів печивом і пішли займати місця біля фонтану.
По дорозі зайшли у фірмовий магазин рошен, накупили цукерок, як з голодного краю.
“Винницький фонтан Roshen“
Як написано у них на сайті – “Самый большой в Европе плавающий фонтан”.
Фонтан дійсно великий і дійсно плавучий. Фактично він стоїть на річці, частину якої загородили.
Кажуть “Roshen” витратила 30 млн. грн на цей фонтан. Можливо так і є. Фонтан дійсно вражає. Це і світлове шоу, і лазерне, і проекція на воду, і все це під музику.
Саме шоу триває десь хвилин 40 і кожного дня воно різне. Всього десь 3-4 програми. Раджу займати місця за хвилин 30-50 до початку і обирати верхні ряди.
А далі знову нічний поїзд і душний вагон……
Висновки:
- у Вінницю варто їхати;
- привітні люди;
- цікаві музеї;
- більше 1 дня на Вінницю не варто витрачати, старої, гарної архітектури тут практично нема.
- окремий і найголовніший пункт – світлове шоу. Це треба бачити.