Що спробувати в новій країні чи місті

За останні два роки я досить багато подорожував автобусом, літаком або ж поїздом. Мені пощастило відвідати 11 нових країн та 19 міст. Десь я був лише проїздом декілька годин, а десь проводив 1-2 дні. Але всюди я намагався спробувати місцеву кухню, щоб краще зрозуміти нову країну або місто. А тому сьогодні я дам відповідь на запитання “що спробувати у новій країні чи місті”, щоб краще її зрозуміти.

Почну свою розповідь у хронологічній послідовності. Новий 2018 рік я зустрічав в Угорщині, в її столиці Будапешті, далі ми поїхали до Австрії, у королівський Відень.

Найвідомішими стравами місцевої кухні Угорщини є гуляш та бограч. Дуже популярні серед місцевих та туристів десертні вина регіону Токай. А для поціновувачів сильних алкогольних напоїв рекомендую спробувати Унікую.
Національна кухня Австрії запам’яталась мені солодощами. Рекомендую спробувати торт Захер, цукерки Моцарт та каву по-віденськи. Також всі чули про Віденський шніцель та яблучний штрудель.

Німеччина – Нюрнберг та Мюнхен запам’ятались своїми ковбасками, салатом з квашеної капусти, кмином та м’ясними шкварками і, звичайно, пивом. В Німеччині взагалі дуже строгі правила щодо пива, вони не використовують штучних фарбників чи будь-яких інших додатків.

Бо справжнє пиво містить тільки воду, хміль, солод та дріжджі

Грузія – Тбілісі та Батумі – це моя любов. Туристів тут люблять так само як і смачно поїсти. В Грузії потрібно спробувати Хінкалі чи Харчо, різні хачапурі та закуски з баклажану та горіхів, шашлик та фасолька в горщику на сніданок. Бо в Грузії уся кухня смачна. З вин особисто я рекомендую спробувати Кіндзмараулі, а з 40% напоїв – Чачу.

Швеція та Данія – нажаль в Швеції особливо я не шикував, тут усе дорого. Звичайних хліб коштує від 100 гривень, сир 500-600 гривень. З цікавого пробував хіба солодкий оселедець та лакричні цукерки з сіллю, але і це дало мені розуміння кухні Швеції.
А от в Данії пив смачне темне пиво сидячи на каналі та спробував національний десер Фледеболлер. Це схожі на зефір цукерки, але значно ніжніші по текстурі.

Польща – Гданськ, Мальборк та Сопот. Не перша поїздка до Польщі, але перша у цьому році. Мені здається, що західна Україна точно знайома з кухнею цієї країни. А от для читачів з центральної та східної частини нашої країни потрібно трішки розповісти. На мій смак пробувати треба тридиційні страви: Журек, Флячки, Бігос. А з алкоголю – Сопліца або Зубрівка. Особисто я дуже полюбляю Журек та Флячки.

Бельгія – Брюссель, Гент та Брюгге. Тут все просто – шоколад, пиво, морепродукти. Всі чули та мало хто пробував справжні Бельгійські вафлі. Вони бувають з різним наповненням та на будь-який смак. До речі, картоплю фрі придумали в Бельгії. А ще тут дуже багато смачного пива. В Брюгге я спробував мідії, тушені у білому вині. Страва дорога але замовляти її треба на двох, порція дуже велика.

Україна – Чернівці. У цьому місті намішані кухні різних країн, в основному переважає Румунська та Молдовська. Але мова піде про страву, яку придумали в Чернівцях в 90х роках. “Мальва” – це гаряча канапка, яка надзвичайно популярна в цьому місті. Роблять її з сиром, ковбасою та спеціальним соусом.

Румунія – традиційними стравами цієї країни є супи. Також тут готують страви з ведмежатини. Але подають їх тільки в певний період року. Дуже популярними є різні сири, зокрема бринза та овечий сир. До речі, вино тут теж смачне.

Словаччина – Братислава. В Словаччині я спробував традиційний сирно-часниковий суп, що подається в хлібині. Страва на один раз, скажу чесно. Загалом національна кухня Словаччини дуже схожа на Чеську та Угорську.

Чехія – Брно. Чехія відома своїм пивом, до пива традиційно подають рульку. Також тут популярні кнедлики та гуляш. З міцного алкоголю – Бехерівка.