Що подивитись в Луцьку

луцький замок (Замок Любарта)
Луцький замок (Замок Любарта)

Одразу варто зазначити, що стан дороги державного значення Львів – Луцьк м’яко кажучи незадовільний. Уявіть собі родео – ви верхи на бику чи скаженій кобилі, яка всіляко намагається вас скинути. Щось таке приблизно відчуваєш коли їдеш автобусом “Еталон” за 55 гривень 3,5 години.

Окремо хочу відмітити інженерів-конструкторів цього “чудового” автобуса, вони, мабуть, набрались досвіду у інженерів-розробників крісла для зд вокзалу в м. Перемишль (про ті крісла я розповім наступного разу).

Отже, автобус “Еталон” обладнаний люком для аварійної евакуації пасажирів, але не обладнаний кондиціонером. Тому для охолодження салону використовується люк, який у 99 випадках зі 100 закритий, бо комусь, курва, дує! Є ще маленькі віконечка з яких теж дує і вони теж у 99 випадках закриті.

Повертаємось до нашої мандрівки. Маршрутка зі Львова відправляється о 9,05 з другої автостанції (вул Б. Хмельницького, 225). Ми обрали її, бо хотілось поспати подовше + той самий автобус зі стрийського автовокзалу коштує на 7 гривень дорожче. Касир автостанції №2 повідомила, що усі квитки на цей автобус та наступний продані, тому треба домовляйтесь з водієм. За 50 гривень дядько водій охоче погодився довезти нас до Луцька. Це був початок нашої поїдки Львів – Луцьк.

Для порівняння: автобус з Жешова до Перемишля коштує 10 злотих. Це великий туристичний автобус з кондиціонером, WI-FI та панорамними вікнами. Вам навіть запропонують чай, каву або сочок на вибір, що вже включено у вартість.

Перше, що кинулось в очі по приїзду до Луцька – величезна кількість магазинів, базарів та торгових центрів. Є тут навіть торговий центр “Караван”, не плутати з Київським. Якщо 3,5 годинна дорога вас притомила, ви бажаєте освіжитись та помити руки – рекомендуємо відвідати торговий комплекс “Варшавський”, який знаходиться одразу біля автовокзалу. Нам пощастило побачити, як миють шампунем фонтан у цьому торговому центрі. До речі, туалетів на першому поверсі нема тому відразу ідіть на 2.

Напевно всі їдуть до Луцька подивитись на Луцький замок (Замок Любарта), бо більше нема на що дивитись, на будинок з химерами (замок Голованя), Лютеранську кірху, собор, костел та монастир.

З автовокзалу до замку ми їхали маршрутним таксі №28, вартість проїзду 2 гривні, час проїзду 15 хвилин. Інтервал руху не питайте – я його не знаю. Поки стояли на зупинці, в очікуванні маршрутки, милувались бродячими псами і п’яним хлопом, який спав під лавкою, заховавшись від сонця.

Їхали ми їхали і приїхали до замку. Замок Любарта, точніше замкові мури, бо замку нема – він зруйнований, виглядають солідно. В ввечірню пору замок підсвічують прожекторами, але ми цього не побачили, бо вже їхали додому попиваючи “Marengo” куплене в якомусь селі, поки мали стоянку 20 хвилин. На територію замку, нехай вже буде замком, бо всі так кажуть то і я буду, вхід платний. З 10 до 19 години вхід коштує 10 гривень. Сама територія маленька, в дворі колись стояла церква, знаходились господарські приміщення ну і звичайно – замок. А зараз там пусто, хіба грушка росте, досить смачна, я пробував. З будівель залишились тільки господарські приміщення, де знаходиться крамниця з сувенірами. Колекціонери туристичних марок можуть придбати собі марку з зображенням замку, не колекціонери – магнітики, відкриточки, кружки та іншу сувенірку. На території замку є ще декілька гармат, військові знаряддя та друкарський станок. Найцікавіше – це мури, на них можна залізти та помилуватись краєвидами. Цікаво, що б сказав князь Любарт побачивши центральний базар з вікон мурів.

Завершивши огляд ми пішли дивитись на Лютеранську кірху, яка виявилась зачиненою. Попили кави у продуктовій крамниці “Добро” та направились до Луцького будинку з Химерами.

Замок Голованя або Луцький будинок з химерами знаходиться позаду Лютеранської кірхи. Іти до нього хвилин 5-7. Розташований він на березі річки, у якій не рекомендую купатись, вода на вигляд брудна. Цікавий той будиночок, дивний з виглядку, але гарний. Прикрашений химерами та статуями. Кажуть власник, скульптор за професією, використовує для своїх робіт старі надгробні плити. Коли ми прийшли він якраз порався в дворі. Матюкався і не звертав на нас увагу. Зробили декілька кардів і пішли далі шукати, що ще подивитись в Луцьку.

В аптеці музей безкоштовно міряють тиск, що я і зробив, також можна порозглядати порожні баночки, ну і купити ліки, бо це ж аптека, а не лише музей. Можливо в музеї проводять екскурсію, бо на плакаті, що висить на стіні, намальовані підвали аптеки, але ми не питались.

Бачили ми стару синагогу, тут без коментарів, нема що казати бо нема на що дивитись, Покровську церкву, Пам’ятник Лесі Українці, Свято-Троїцький собор.

Луцький пивзавод, нажаль, не відвідали, але темне пиво “Земан” спробували, добре так з таранкою пішло. В продажі його знайшли лише в фірмовій палатці у формі великої діжки. 0,5 пива коштує 6,50 + сушений окунь за 4 гривні.

Окремо хочу виділити Луцький туристичний інфоцентр, дівчина консультант подарувала нам карту, на якій ручкою відмітила цікаві місця Луцька. Окремо порекомендувала пройтись декількома нетуристичними вуличками, щоб відчути дух міста. Окрім інформації, в туристичному інфоцентрі, можна придбати сувеніри та залишити або взяти книгу, адже є тут поличка bookcrossing(у).

Висновки:

  • місто чисте – це плюс;
  • дуже багато магазинів та базарів – це мінус;
  • дорога в дві сторони займає 7 годин, так довго їхати, щоб так мало побачити – це мінус;
  • рекомендую після Луцька їхати ще кудись, щоб не повертатись додому.

Ми не побачили всього міста, зокрема центральний парк, оглядовий майданчик, пивзавод та атракціони залишились незвіданими.

Луцький замок
Луцький замок
Лютеранську кірха
Лютеранську кірха
Замок Голованя
Замок Голованя