Про те, де ходили митися львів’яни у давнину

От ви любите купатись? От я, наприклад, дуже люблю поніжитися у ванні з🍵або🍷. А як же купалися львів’яни в давнину? І чи купалися взагалі?

Тут не все так однозначно – з однієї сторони у Львові з водою було трохи важко: її треба було наносити вручну з водозабірних пунктів на площі Ринок (тепер тут стоять фонтани) або ж замовити доставку води. Так-так, була в нас і така професія – водонос.

Оскільки принести води коштувало грошей, то цими послугами користувалися заможні міщани – вони купалися і милися вдома, купували мило й ароматичні трави для купання.

Але й бідніші львів’яни брудними не ходили. А все тому, що у Львові, як і в багатьох інших містах Європи, була міська лазня. Перші згадки про неї містяться у міській книзі за 1382 рік. Лазня була збудована разом з комплексом костелу св. Духа, при якому діяв шпиталь і притулок для вбогих і безхатьків.

Цікаво, що спочатку лазня була приватною власністю короля, тобто король там не мився, але вхід був платним і доходи йшли в королівську казну. У 1422 р. лазня перейшла у довготривалу міську оренду, а після пожежі 1527 року, коли згоріло майже все місто включно з лазнею, король Сигізмунд І звільнив Львів від оплати за неї, щоб на вивільнені кошти можна було лазню відновити. Так і сталося.

Лазня залишилася в описах як гарна монументальна споруда, декорована кам’яною різьбою та поділена на чоловічу й жіночу частини. Сюди приходили не лише помитися, але й поспілкуватися.

Холодна вода постачалася дерев’яним водогоном, а гаряча керамічним.

Раз на 2 тижні лазнею безкоштовно могли користатися міські жебраки, безхатьки та всі інші вбогі люди.

Була ще одна цікава домовленість – поруч була школа і декан Ян Кровицький з власних грошей оплачував послуги лазні для учнів, вчителів та 6 священиків школи. За це щоразу перед миттям учні мали співати псалом і пісню.

Громадська лазня була розібрана під час будівництва колегіуму і монастиря Єзуїтів. Але ще діяли приватні лазні біля Високого замку і на Краківському передмісті, а в єврейському кварталі була своя ритуальна лазня – міква.

А як ви ставитеся до публічних лазень чи бань? Бо я більше люблю власну ванну)))