Про азартні ігри у Львові

А ви любите іноді пограти в карти, чи може розкласти пас’янс або інші азартні ігри? На сьогодні з цим не треба ховатися і можна не боятися штрафу чи ганьби. А от як було років 200 тому чи може й давніше?

Перші азартні ігри у Львові

Перші азартні ігри у Львові з’явилися під кінець XIV ст. Тоді це була гра в кості на гроші. У нас навіть видали спеціальний указ, який забороняв її у межах міських мурів (1387 р.). Тільки указ гравців не спинив – кості були популярними ще 500 років! Гра в кості вважалася грубою, недостойною аристократів, у неї грали нижчі прошарки суспільства і солдати.

З XVI ст. Львовом поширюється новий вид азарту – гра в карти. Її спочатку теж забороняють, пізніше вважають допустимою для людей, що обмежені у спілкуванні. І лише згодом карти проникають у палаци знаті. А все тому, що в них грали під час військових походів, щоб скоротити час і так з польового намету карти примандрували до салонів палаців. Вельможі стали замовляти навіть спеціальні ігрові столики.

Де азарт, там відразу й гроші. А де гроші, то там і шахраї. Останні швидко зорієнтувалися як можна дурити наївних чи п’яних гравців:

🃏 у кості заливали ртуть, щоб вони падали завжди на одну сторону;
🃏 під час гри в карти спеціальна людина починала сварку чи виливала вино, або робила інший маневр, щоб відволікти партнера і заглянути в його карти;
🃏 “свої люди” стояли за спинами гравців та умовними сигналами повідомляли про їхні карти.

А хто з відомих мешканців та гостей Львова любив азартні ігри?

🎲 граф Скарбек, фундатор театру Заньковецької, якось програв за одну гру декілька земельних маєтків;
🎲 князь Понінський – вів спеціальну касу власних виграшів і програшів;
🎲 королева Марія Казимира – дружина Яна ІІІ Собеського, чудово грала в карти з іноземними послами;
🎲 професор Дуніковський, через картярські борги змушений був продати свою віллу на сучасній вул.Драгоманова.

Читайте також: Куди поїхати зі Львова на один день

А ще карти, точніше преферанс, любив композитор Станіслав Людкевич. Він був справжнім майстром і єдине, що могло відволікти від гри – це коли хтось починав щось фальшиво наспівувати.