Останній день поїздки в Італію ми присвятили озеру Комо. Після прогулянки Міланом, маючи вільний день, ми думали куди поїхати далі з Мілану і вирішили поїхати на природу та подивитись озеро Комо з різних місць. Забігаючи на перед скажу, що найкращий вид на це озеро відкривається з містечка Белладжо.
Озеро Комо – відео
Куди поїхати з Мілану?
Мілан звичайно, що гарний, але на фоні інших міст Італії він значно програє. Кількість цікавих місць не така вже і велика. А це означає, що місто можно оглянути за один день. Тому постає питання куди поїхати з Мілану далі?
Найкращий варіант одноденної поїздки з Мілану – озеро Комо та інші маленькі міста, що розкинулись на його берегах. Відстань від Мілану до містечка Комо всього 45 км.
Як доїхати до озера Комо?
Рано вранці доїхали до центрального вокзалу Мілану звідки електричкою без зайвих пересадок за 5 євро поїхали у містечко Комо. Погуляли містом, пофотографувались та зробили декілька відео для влогу. А далі автобусом ще за 8 євро поїхали до містечка Белладжо звідки відкривається найкращий вид на озеро Комо.
В сторону Белладжо сідайте в автобусі по ліву руку. Так ви будете насолоджуватись краєвидами найкраще.
З Мілану до Комо електричка їде трішки менше години часу. З Комо до Белладжо автобус теж їде годину. Квитки не мають прив’язки до часу, що дуже зручно.
Найкраще починати знайомство з озером з однойменного міста Комо, яке після метушливого Мілану тішить спокоєм та значно меншою кількістю людей.
Свого часу у місті Комо займались виготовленням шовку. Шовкові вироби на узбережжі озера Комо вважаються одними з кращих в Італії і вже стали візитною карткою озера Комо.
Що подивитись в Комо?
Розповім спочатку трошки про озеро, яке зібрало чимало титулів:
🎉 Входить в 10-ку найгарніших озер світу;
🎉 Входить в 3-ку найбільших озер Італії;
🎉 На березі озера колись мали вілли Вергілій та Пліній Молодший, а тепер Джордж Клуні та Річард Бренсон;
🎉 Озеро вабить кінематографістів, тут знімали “12 друзів Оушена”, “Казино Рояль” та “Зоряні війни”;
🎉 Озеро розташоване на півночі Італії, поруч з Альпами, які роблять краєвиди ще більш неповторними!
Його вік вражає – адже озеро є ровесником льодовикового періоду.
Набережна Комо – одна з головних визначних пам’яток і прогулянкових місць в місті.
Крім озера та набережної, у місті треба подивитись величний собором – Дуомо ді Комо. Прогулятись затишною центральною площею, просто чарівними вуличками та подивитись на могутні оборонні мури. Ми ще помітили фунікулер, який з’єднує нижню та високу частини міста, але часу покататися не мали.
Безпосередньо до собору примикає палац Бролетто або палаццо Бролетто (Palazzo Broletto) – старовинна резиденція міських правителів Комо.
Також біля Дуомо ді Комо знаходиться статуя бику. Це сучасне мистецтво суть якого – нестабільна ситуація на фінансовій біржі.
Якби подорож була в тепліший сезон, то ми би гарантовано попливли по озері на паромі до основної нашої цілі – Белладжо. Але листопад на озері, то пора вітрів і ми обрали автобус, який теж потішив. Дорога йде вздовж берега і радує око приголомшливими панорамами. А ще вся дорога дуже вузька, з серпантинами і при тому 2-ма смугами руху. Тому екстрім ще той 😉 Та й водії люблять не скидати швидкості на поворотах.
Що подивитись в Белладжо?
Містечко розташове в точці, де сходяться усі три рукава озера. Цілком і по праву заслуговує свого високого звання – перлини озера Комо!
Перше, що нам кинулося в очі – це пейзаж: озеро, за ним крізь туман проглядаються Альпи, на фоні темних гір численні кольорові вілли та будинки ліворуч і наче іграшкове місто праворуч. Це, повірте, не можливо описати жодними словами! Воно й не дивно, що сюди завжди приїжджали митці за натхненням. І хоча нас зносив холодний вітер, ми продовжували милуватися, мов зачаровані, озером аж поки не замерзли остаточно. Тоді ж вирішили піти роздивитися місто і піднятися до головного собору св. Якова та знаменитої вілли Сербеллоні.
Пройшли буквально до першого вузького повороту і зрозуміли, що наш план “накрився” – тут гарне все і вілла буде явно не в пріоритеті.
До собору ми дійшли вже й так здивовані і вражені:
🔥 По-перше, ну як можна будувати будинки так близько, що можна каву передавати з вікна сусідові?!!
🔥 По-друге, при такій вузькості вулиць (деякі направду 1.5 м шириною) частина з них проїжджі?!! І то так весело, всі собі ідуть, аж тут бібікає якийсь Фіат маленький і люди чемно втискаються в стіни або заходять в перші-ліпші двері 😀
🔥 По-третє, хоча містечко вистелене каменем, є багато зелені і квітів – спеціальні кріплення для вазонів, різних горщичків, багато плюща і т.п. – Белладжо дихає квітами!
Ось так ми дійшли до собору Сан Джакомо – св. Якова, який є патроном міста. Посеред того мінімального простору храм виглядає велетнем, хоча сам не дуже великий. А від входу до церкви відкривається чудовий вид на Альпи.
Однак далеко не соборами славиться Белладжо. Головними доказами аристократичного минулого міста є вілли і сади Белладжо. Погода нас підвела, тому вілли та сади ми залишили на наступну поїздку.
Читайте також: Мілан, що подивитись та куди піти.
Навпроти собору причаїлася кав’ярня, де ми заховалися від дощу і пили капучіно з круасанами. А власники там дідусі десь під 80 років, напевно брати, дуже привітні. Поруч з нами ще сиділи бабусі з морозивом та сім’я з дітьми. Дуже по-домашньому затишно.
Отак ми ще трохи прогулялися, послухали милозвучну італійську мову, купили сувеніри на згадку і зрозуміли, що час повертатися додому.