Львівські легенди: Чарівні спиці

Як стосовно ще однієї львівської легенди? Люблю розповідати її дітям, але й дорослим теж буде цікаво 😉

Ще коли на Замковій горі височів княжий замок, а за горою розкинулися густі ліси, йшла лісовою стежкою якось одна бідна жінка. Поспішала додому, до дітей, але почула дуууууужеее жалібне нявчання.

Жінка мала добре серце і не могла просто так піти собі далі, тому й почала шукати, звідки ж то долинає той мявкіт. І таки знайшла кицьку, яка застрягла у дуплі на дереві. Кицька була дивного зеленого кольору, але жінці було байдуже – вона швидко знайшла великого патика і почала товкти ним по дуплі, щоб розширити діру. Робота була нелегка, але жінка таки впоралася і визволила кицьку з пастки та й пішла скоренько додому, де чекали голодні діти.

Минуло декілька днів і жінка знову пішла до лісу по ягоди та гриби. Йшла вона по стежці, а тут їй назустріч з-поміж дерев вийшла красива пані у довгій зеленій сукні. Жінка впізнала у ній Володарку Лісу або Лісову Пані, а сама дама в зеленому підійшла й почала щиро дякувати за порятунок її улюбленої кицьки.

Лісова Пані подарувала на знак вдячності чарівні спиці і сказала просто не замикати їх вночі до скрині.

Жінка подякувала за дивний подарунок, назбирала повні кошики ягід і грибів та пішла додому. Звечора, як і пообіцяла Лісовій Пані, не замикала спиці, а поставила їх на лавці, а вранці яке ж було її здивування, коли поруч з ними на лавці лежали тонкої роботи плетені шкарпетки і хустка.

Читайте також: Як домініканці скарби шукали

І так було щоночі – шкарпетки, панчохи, хустки, сукні, светри, рукавиці, шалики – чого тільки не знаходила жінка зранку на лавці. Дуже швидко вся сім’я вже мала теплий одяг, а дещо продавали і вже не бідували, а головне, що жінка часто дарувала плетені речі іншим бідним людям, бо мала таки дуже добре серце ❤️❤️❤️