ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА: храм науки і мистецтва

Давно не було нічого про Львів, будемо це діло виправляти, а тому розповім сьогодні чим може потішити туристів та мешканців Львова Львівська Політехніка – факти про Львівську Політехніку.

Зараз буде щось страшне – я, випускниця, аспірантка і екс-викладач Львівського національного університету імені Івана Франка, буду хвалити інший ВНЗ – Львівську Політехніку 😂 Але, в разі чого, мова піде лише про історичну, архітектурну та мистецьку цінність головного корпусу. І жодним чином не збираюся порівнювати, який навчальний заклад кращий 😉

Факти про Львівську Політехніку

Нагадаю спершу, що Львівська Політехніка (ЛП) – це найстарший технічний ВНЗ в Україні, заснований у 1844р. Він старший за відомі політехніки Цюриха, Берліна і Вроцлава

У 1873-77 роках за проектом Юліана Захарієвича, який був професором та ректором Політехніки, було споруджено цей корпус у стилі неокласицизму з елементами ренесансу та бароко. Захарієвич також запроектував і інтер’єри будівлі.

Фасад будівлі Львівської Політехніки прикрасив напис “Litteris et Artibus” – “Наукам та мистецтву”. А також скульптурна група з алегоріями Інженерії, Архітектури та Механіки – такі тут були тоді факультети. Автор скульптур – Леонардо Марконі, про якого ми ще згадаємо.

Корпус був розрахований на 300 студентів, а його будівництво й оздоблення обійшлося у 1 млн. 300 тис. золотих ринських.

Потрапивши всередину, людина потрапляла у просторий вестибуль, який дещо нагадує вестибулі театрів. А вже через декілька метрів, піднявшись по парадних сходах, людину вражала краса, пишність і вишукане оздоблення центрального холу будівлі. Воно і зараз вражає – погортайте

Захарієвич, плануючи цей простір, запроектував атріум – скляний дах, який наповнює приміщення сонячним світлом. Атріуми походять ще з античних часів, коли таким чином архітектори досягали покращення освітлення великих приміщень, приміром палаців римських патриціїв.

Читайте також: Харчування в поході: швидке та смачне

Арки над парадними сходами прикрашають скульптури – це алегорії мистецтва та науки. А ще тут є розписи за ескізами Юліана Захарієвича.

Від парадних сходів розходяться коридори до аудиторій та кафедр, але є дорога, яка веде у найбільш вражаюче місце цієї будівлі – Актову залу 😍 Тільки про неї розповім наступного разу, як і про читальню 😉