В 40 хвилинах їзди від Львова в с. Дмитровичі оселився з родиною Бельгієць Бернар Вілем та заснував фермерське господарство «Шеврет» (La Ferme d’Elise) або просто козяча ферма Елізи.
Шеврет – в перекладі з французької означає коза, а отже і ферма ця козяча.
Козяча ферма Елізи – відео
Бернар привітно нас зустрів, а його донька провела екскурсію господарством. Зараз на фермі понад 400 голів кіз.
Маленькі козенята на фермі маркуються кольоровими бірками в залежності від статі. Уся інформація про їх батьків, братів та сестер, а також вік вноситься в комп’ютер.
Окрім кіз на фермі живуть й інші тварини. Ми зустріли коней, віслюків, курей та собак. А от коти замічені не були. Кури тут не прості – французькі, дають темно коричневі яйця. Дуже зручно купувати на Паску бо не треба фарбувати.
Що подивитись на козячій фермі
Розпочали ми нашу екскурсію зі стайні де кози живуть та де їх доять. Роблять це двічі на день – зранку та ввечері. Молоко фільтрують та відправляють на зберігання або розливають по пляшках на продаж.
Далі ми пішли у цех з виготовлення сиру. Чистота на першому місці, тому бахіли та шапочки обов’язкові атрибути.
Після фільтрації молоко заквашують сичужним ферментом, а далі вже сквашену масу закладають у форми на деякий час для відстоювання, після чого солять.
Останній етап – це витримка сирів. Сформовані сири зберігають в приміщеннях зі стабільною температурою та вологістю. Саме тривалість витримки та спеціальні умови зберігання впливають на смак сиру.
На фермі Елізи готують французькі сири за традиційною технологією.
Сир вважається однією з найстаріших страв, які готувало людство.
Козячий сир особливо корисний. Адже багатий на вітаміни та мінерали. Кози в “Шеврет” випасаються у вільному випасі, літом їдять свіжу траву, що робить сир ще смачнішим.
Дегустація козячого сиру
Після екскурсії фермою настав час найсмачнішої частини – дегустація сирів. Їх тут багато, понад 15 видів та на будь-який смак. М’які та тверді, витримані та молоді, в спеціях або олії. Фета, рікота, а ще солодкий десертний сир. Є ще згущене молоко власного виробництва, варення та м’ясні паштети.
Сири подаються по черзі, пані, що подавала розповідала про особливості сиру та його витримку. У кожного гостя є анкетка з переліком усіх сирів, де можна відмітити найсмачніший, а потім його придбати.
Особисто мені найбільше сподобався сир “Бюш в золі”. Це ніжний сир з кремовою текстурою. Золу додають не просто так, як нам пояснили на виробництві – це допомагає забрати кислинку. А як на мене це ще й додає сиру цікавого присмаку.
Читайте також: Львів: що подивитись у Львові, авторська екскурсія центром Львова
Один з сортів сирів “Дмитров’єн”, твердий сир, названий на честь села де знаходиться ферма, є ще сир названий на честь Львова.
Екскурсія та дегустація відбувається за попереднім записом. Розраховуватись можна тільки готівкою.
Поїздка у Шеврет однаково цікава, як дорослим так і дітям, я рекомендую відвідати це місце.