Де сиділи Львівські злочинці

злочинність і правосуддя в середньовічному Львові.

Поговоримо про злочинність і правосуддя в середньовічному Львові.

Люблю тематику правосуддя – яка була система покарань, хто міг бути суддями, а кого називали Майстром і т.д. І от, що цікаво, у Львові рідко коли ув’язнення використовували як самостійний вид покарання. Переважно, до в’язниці саджали або на час слідства, або за якусь незначну провину.

У Львові казали “посадити до холодної”, бо в’язниці не вирізнялися особливим комфортом.

Але мали гарні назви 🤦😅 – “Весела”, “Доротка” (є таке польське жіноче ім’я), “Празник”, “Біла”, “Весела”, “Шаля” (була на першому поверсі Ратуші), “За ґратою”, “Над скарбом”, “Під ангелом”, “Геляжинка” й інші.

Деякі з них були у підземеллях Ратуші, але ще були у приміщенні Арсеналу, в оборонних вежах (наприклад, в Руській вежі), на Високому і Низькому замку. Оскільки на Високому замку були камери для звичайних в’язнів і шляхтичів. А через те, що вони знаходилися у вежах, то одну називали “Шляхетською”, а іншу “Гультяйською”.

Для особливих в’язнів місто могло винайняти і приватний будинок! Так сталося тоді, коли у Львові у 1578 р. стратили козака й молдавського господаря Івана Підкову.

Місто не утримувало в’язнів – це було на совісті родичів чи друзів. А тому, коли злочинець був з іншого міста, то міг розраховувати тільки на чиюсь жалість – відомо, що іноді й сам кат підгодовував ув’язнених. Але з іншого боку, ніхто не перевіряв, що приносять в’язням і люди часто скаржилися на п’яні співи зі стін в’язниць 🤦

Ще одна специфічна риса львівських тюрем – кромішня темнота. Там часто не доходило сонячне проміння, а вечорами тим більше ніхто не освітлював камер.

А ще крім міських в’язниць, були у Львові окремі в’язниці громад – української (біля собору св. Юра), вірменської (у вірменському кварталі) та єврейської (при синагозі “Золота Роза”).

І навіть вежа Корнякта іноді виконувала роль в’язниці – там могли замкнути на декілька годин членів Успенського братства, які запізнилися на збори. Так одного разу там навіть сиділи засновники братства – Петро Красовський і брати Рогатинці.

Маріанна Гункевич
(екскурсовод Львів)

+380673538458, +380633087724
кодова фраза “нотатник мандрівника”
дає знижку 10%